Гості редакції Наші проекти

Дмитро ХУГОЛЬ: «Найприємніше, коли на долоню сідає бджола»

У дитинстві він помічав: заморився – і бджола вжалює. Бувало інколи так боляче, що аж присідав. Але маленький помічник залюбки допомагав поратися дідусеві на невеличкій пасіці. Батько героя нашої публікації оминув бджолярську стежку. А молодший рідний брат Дмитра Хуголя – Петро – випускник колишньої Гадяцької сільськогосподарської школи (нині ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище), у минулому пасічник колгоспу імені Фрунзе Козельщинського району, а нині досвідчений бджоляр зацікавив його свого часу дивовижним світом Божої комахи. «Хоча Петро Григорович від мене молодший, але знання в нього й досвід набагато більші, – посміхаючись, визнає Дмитро Григорович (на фото). – Через деякий час самому захотілося зайнятися бджільництвом!»

«Відчув єством: на пасіці здатний господарювати сам!»
Першу бджолосім’ю пасічник-початківець отримав від брата. Постійно до нього звертався за фаховими порадами та консультаціями. У спілкуванні сам на сам із бджолою відчував нестачу знань. Дмитро вступив до тодішньої Гадяцької сільськогосподарської школи – єдиного на той час навчального закладу, який готував професійних бджолярів. «Із плином часу відчув єством: маю знання і досвід, тому здатний спокійно в будь-якій ситуації на пасіці – чи то роїння, чи то інші складні моменти – господарювати сам, – розповідає вже професіонал медової справи.
Поступово пасіка Дмитра Хуголя у його рідному селі Калинівка Козельщинського району зростала. Зараз вона невелика –
20 бджолосімей, але для чоловіка, який мешкає в Полтаві, зручна. «Мед не дається легко ні бджолі, ні пасічнику – це аксіома, – стверджує Дмитро Григорович. – Нині ми з братом як тандем. У нього пасіка більша, тому за можливості допомагаю йому».
Бджілки «полюбляють» пунктуальність
Спілкування з бджолою, робота на пасіці потребують чистоти і дотримання правил гігієни. «Кожного дня відкриваєш у сезон вулики і переконуєшся: однакового вулика немає, – зауважує бджоляр. – Має бути індивідуальний підхід. Бджоли полюбляють пунктуальність, дисципліну та відповідальність. «Щось» та «нехай» не пройде. Рій вилетів – втрачено і мед, і медозбір».
Дмитро Григорович намагається дотримуватися і винятково наукового підходу, товаришуючи з Божими комахами. Щоб захоплення приносило ще більше задоволення, обов’язково розмовляє зі своїми невтомними миролюбними підопічними: «Привіт, привіт! Як ви, дівчата, трудівниці крилаті? Що коїться?» «А найприємніше, коли на мене чи на долоню сідає бджола, – посміхається бджоло-
люб. – Але не жалить».

Дмитро Хуголь:
«Після вивчення літератури про природу я по-іншому поглянув на світ рослин і світ комах. Зміна світогляду позитивно вплинула навіть на спілкування та взаєморозуміння з людьми».


«Винятково корисний продукт готують собі бджоли!»
Переконаний пасічник. Тому він не поділяє мед на гірший чи кращий. Усі його сорти по-своєму корисні, починаючи від акацієвого і закінчуючи соняшниковим. Але найбільше Дмитру Григоровичу до вподоби гречаний. Незамінними продуктами лікування і харчування, вкрай необхідними для людини, вважає він, крім меду, бджолине обніжжя, маточне молочко, прополіс. Бджоляр консервує пилок із медом і постійно вживає. Щосезону з нетерпінням прагне відчути й грізну бджолину зброю – жалення. Воно має величезний позитивний ефект на людський організм, якщо не викликає алергії.
Вони потребують нашого захисту!
Нині Дмитра Григоровича як пасічника і природолюба непокоїть доля бджоли. «Деякі агропромислові об’єднання, фермери та інші землевласники не можуть зрозуміти шкідливості використання отрутохімікатів для здоров’я бджіл, – засмучується чоловік. – Від «хімії» потерпають й інші комахи – джмелі, бджоли-осмії та багато крилатих комах. Без співпраці агробізнесу і бджолярів не обійтися. На рівні держави має діяти Закон України «Про бджільництво» та інші законодавчі акти. Керівництво області та голова Громадської спілки «Обласне об’єднання «Полтавський пасічник» Наталія Сенчук намагаються вживати необхідних заходів, але інколи бджола, на жаль, гине».
Тому і на наше традиційне запитання про бажання до чарівної золотавої бджоли Дмитро Хуголь відповів: «Єдине – щоб їх ніхто не труїв і не було б вчинків, які могли б негативно вплинути на життєдіяльність бджоли. Хай вона буде жива і здорова! А буде здорова – буде запилення ентомофільних культур (рослини, яких запилюють комахи – авт.), збільшуватиметься урожай. Божі комахи приноситимуть користь і сільгоспвиробникам, і взагалі усім людям!».
Марина ДЕМЧЕНКО.
Фото автора.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *