«Жнива – для нас особлива пора. Це трепіт душі, споглядання на небо з надією на щедрий урожай. Збираючи його, ми бачимо плоди своєї праці». Такі думки ми почули від заслуженого працівника сільського господарства України, директора ПП «Імені Калашника» Полтавського району Івана Степаненка, для якого цьогорічні жнива стали ювілейними – сороковими. Говорять, кожен аграрний рік – особливий, не схожий на попередні. У чому ж особливість цьогорічних жнив? Про це і не тільки ми запитали в Івана Івановича серед безкрайнього поля золотавої пшениці.
– Я вам скажу так: у сільському господарстві стабільності не буває, бо це виробництво просто неба, – розпочав розмову директор ПП «Імені Калашника», – і ми напряму залежимо від погодних факторів. А вони з кожним роком стають усе більш примхливими. Тому й говорять, що кожні жнива особливі. Якщо взяти цей аграрний рік, то ми мали безсніжну, теплу зиму, холодну, затяжну весну з приморозками. Навіть думали, що втратимо посіви пшениці. Та, дякувати Богу, на цьому погодні гойдалки начебто скінчилися, випали продуктивні опади, і це дало змогу рослинам сформувати більш-менш нормальний урожай.
Продовження читайте на сторінках газети “Село полтавське”
