Усе буде АГРО!

Голова СФГ «Грунтознавець» Володимир ЧИШКО: «Дивитися вперед – із надією, назад – із вдячністю, вгору – з вірою, навколо себе – з любов’ю»

Особлива цінність і глибока суть у почутих із уст голови СФГ «Грунтознавець» Великобагачанського району Володимира Чишка словах. Ось таке глибоке і водночас трепетне ставлення до життя, до розуміння своєї місії. Займатися тим, що любиш, попри те, що буває й складно, і не відразу результати, – це велике щастя. Все в нашому житті від віри, надії й любові… А врожаї – тим більше!

– У літній цикл робіт увійшли спокійно, виважено, без особливої напруги, враховуючи всі робочі моменти, – розповідав Володимир Чишко «Селу полтавському». – Сходи отримали, зробили гербіцидний захист культур. Після щедрих опадів потрібно покращити повітряний режим грунту. Активно провели висадку розсади овочевих культур – капусти, перцю – погода сприяла. Розширили площі під морквою, буряком. Овочева бригада працює плідно – сезон триватиме до листопада. Приступили до ремонту техніки, упорядкування складських приміщень. Лад підтримуємо на території нашого села. Одним словом – звичайний робочий ритм.
«За все треба дякувати Богу!»
Дуже символічно, що і початок весняно-польових робіт, і обжинки, і збір урожаю, Дні села, і будь-які культурно-просвітницькі заходи у «Грунтознавці» розпочинають зі щирої молитви і Божого благословення. Це так знаково, адже хлібороб – богоугодна і свята справа, коли людина, як ніколи, близько до природи, до землі, до всього живого. Виробничий рік у агровиробників уже на екваторі. В силу усім відомим обставинам, він був непростим і точно нам запам’ятається. Та як би не було, Володимир Чишко переконаний: «За все треба дякувати Богу!». На такій ноті ведемо розмову далі.
– Ячмінь, ріпак, соняшник, соя, кукурудза, овочеві культури і, звісно ж, пшениця. Але не просто пшениця, а твердих сортів! Ось наша сівозміна, – говорить Володимир Володимирович. – Особливо всім раджу займатися твердою пшеницею! Однозначно це економічно вигідно, треба лише знайти свій сегмент на ринку. Тим паче, ми навчилися вирощувати урожаї твердих сортів пшениці не нижче, аніж м’якої. На жаль, не належимо до тих країн, де споживають макаронні вироби винятково з твердих сортів. Та й це не аргумент. Головне – нам не вистачає стабільності. Це – запорука всього і у всьому, хоча без злетів і падінь не буває.
Володимир Чишко у АГРО 25-ий рік. І стверджує, жоден не був типовим ані в плані погодних умов, ані зовнішніх умов господарювання, які створює держава. Володимир Володимирович – прибічник того, що держава економічними методами повинна регулювати ринок сільськогосподарської продукції й забезпечувати стабільність виробникам. Бо коли селяни збирають урожаї, але працюють у збитки, – так не повинно бути.
Не оминули увагою і сучасних погодних умов. У «Грунтознавці» стверджують: дощ – завжди добре, особливо в нашій зоні. І відразу ж наводять приклад: у їхньому господарстві з 24 травня по 9 жовтня не було опадів узагалі. Тут, як і багато колег, почали посівну на тих мізерних запасах осінньо-зимової вологи, сіяли на свій страх і ризик. Тепер же на пшеницях роблять захист колосу від шкідників.
Без нервозності, зайвої напруги, але з дотриманням усіх рекомендацій розпочали аграрний сезон
– Ми розуміємо, що свою діяльність, як і будь-який бізнес, ми повинні позиціонувати з державницької точки зору. І хто не свідомий цього, приречений на крах, – говорить із висоти власного досвіду Володимир Чишко. – Держава після реорганізації колгоспного устрою дала нам можливість створити підприємства. Якщо вона «пише правила гри», ми маємо їх виконувати. Тобто, ми – люди державні. Це однозначно. З іншого боку… Проаналізуймо 2003-2004, 2007-2008, 2011-2012 роки… Як воно в нас, аграріїв, відбувається? Один рік нам дають попрацювати, заробити. І цілком логічно, що наступного хочеться зробити великий крок. Ми вкладаємо всі кошти куди? В землю, – ще більше інтенсифікуємо своє господарство, технологічно оснащуємо. Та наступного року, незважаючи на високий урожай, ціни падають. І як не наступити на ці граблі?
Що ж стосується «піку» карантину, який співпав із весняно-польовими роботами, то його в «Грунтознавці» провели з дотриманням усіх вимог, але без нагнітання та надмірної паніки.
– Ми вжили всіх абсолютно заходів. І це правильно, – коментує Володимир Чишко. – Насторожувало надмірне нагнітання, спекулювання інформацією, поширення недостовірних фактів, можливості переходу на навчання онлайн.. Кажуть різне, але те, що йде боротьба між добром і злом – це однозначно. Але я повторю: нам дали посіяти без великих проблем, ми не відчули дискомфорту. Із постачанням насіння, засобів захисту, пально-мастильних матеріалів, добрив проблем не було. Як буде далі? І під яким «соусом» розвиватимуться події? Хто заробить на наших трудах? Це великі й великі питання.
Серед позитивних моментів сьогодення господарники виокремлюють здешевлення пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив. Але! Із досвіду знають: радіти рано. Неважливо скільки коштує тонна селітри. У паритеті – цінове співвідношення. Щоб тонна селітри рівнялася у вартості з півтора тоннами зерна. І ніяк не чотирма. До речі, Володимир Чишко у розмові поділився й аналізом ринків. Насторожує, що намічається тенденція падіння цін на кукурудзу. А для Полтавщини це добра половина площ.
– Тому ми не йдемо шляхом монокультур, – аргументує Володимир Чишко. І вкотре акцентує на твердій пшениці, яка минулоріч склала суттєву фінансову підтримку господарству, на овочевих культурах, які дають роботу людям.
Від себе зазначимо таку цікаву річ: вирощування твердої пшениці – це показник розвитку суспільства та його поваги до власного здоров’я.
На часі – земельні питання,
або Повертаючись до надрукованого…

Ми неодноразово друкували думки аграріїв із цього приводу, уважно стежили за їхньою участю в земельних подіях. Саме Володимир Чишко був і лишається надзвичайно активним та принциповим у цьому контексті, бачить і розуміє ситуацію «ізсередини».
– Торгівля землею – це прерогатива високоорганізованого, високоосвіченого, -культурного, -духовного і ще епітетів чимало суспільства, – незмінний у своїх міркуваннях Володимир Чишко. – А в нас люди, на жаль, і кишені подекуди повивертали. Торгівля нашим великим багатством може мати плачевні наслідки. Кажуть, мовляв, не хочеш – не продавай. Та ж навчилися так управляти мізками людей, спекулювати на емоціях, фактах! Є сотні методів і способів, через які цю землю в селян зможуть відібрати. А починалася реформа земельна, якщо ви пам’ятаєте, зі слів: «Земля повинна належати тому, хто на ній працює!». А чи зараз вона належить тим, хто на ній працює? Це дуже велике питання. Сьогодні в сформованих агропідприємств напрацьовані технології, ринки збуту, іде підтримка інфраструктури. Чи ж не змусять нас починати з того, з чого починали 25 років
тому?
На цих словах згадала фразу, яку фермер сказав перед громадою років зо два тому. Скільки часу пройшло, а пам’ятаю дослівно. Наскільки вона вразила своєю щирістю. «Доки ходитиму й житиму на цій землі, зроблю все від мене залежне, щоб маленьке село Скибівщина жило, процвітало і розвивалося!». Так, ми не можемо змінити світ глобально, чимало проблем потребують вирішення в комплексі, цілісно й на загальнодержавному рівні. Але якщо є бажання, то і сучасний дитячий садок можна відкрити, і інфраструктуру налагодити, новий корпус школи відбудовувати, а спеціалістам – будинки, реставрувати клуб… А який рівень підтримки самодіяльності, розвитку культури в цьому селі – про це знає вся Україна!
Про плани господарів? Зберегти все це. Зберегти те, що по крупинках збирали, надбали і множили впродовж 25 років для всієї громади! Такі настрої – реалістичні і водночас без ілюзій та прикрас… Бо, на переконання Володимира Чишка, життя змушує дивитися глибше. І як би там не було, попри все «…дивитися вперед – із надією, назад – із вдячністю, вгору – з вірою, навколо себе – з любов’ю».
Оксана ЧЕРЧОВИЧ,
Великобагачанський район.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *