Регіональний представник БТУ-ЦЕНТР у Полтавській області:
+38 067 233 37 61, Олександр Кожухар
Димова завіса, язики полум’я, які з блискавичною швидкістю поширюються полями, що супроводжується їдким смородом – це явище є доволі частим літньої пори. Агропідприємства й фермерські господарства, незважаючи на заборони, щороку ведуть боротьбу зі стернею чи соломою на полях, що лишилися після збирання врожаю. Одні виправдовуються тим, що заорювання стерні й соломи – трудомісткий і доволі недешевий агрозахід, інші випалюють через те, що так простіше орати, бо заощаджують на пальному. Однак, мало хто замислюється, що в погоні за прибутками вогнем знищується земля, а з нею і все живе.
Димова завіса, язики полум’я, які з блискавичною швидкістю поширюються полями, що супроводжується їдким смородом – це явище є доволі частим літньої пори. Агропідприємства й фермерські господарства, незважаючи на заборони, щороку ведуть боротьбу зі стернею чи соломою на полях, що лишилися після збирання врожаю. Одні виправдовуються тим, що заорювання стерні й соломи – трудомісткий і доволі недешевий агрозахід, інші випалюють через те, що так простіше орати, бо заощаджують на пальному. Однак, мало хто замислюється, що в погоні за прибутками вогнем знищується земля, а з нею і все живе.
– Спалювати стерню, інші пожнивні рештки на полях не можна в жодному разі, – наголошує кандидат сільськогосподарських наук, доцент, професор кафедри землеробства і агрономії ім. В. І. Сазонова Полтавської державної аграрної академії, заслужений працівник сільського господарства України, заступник голови з наукової роботи ГС «Полтавське товариство сільського господарства» Микола Опара. – Тільки уявіть, що при спалюванні температура на поверхні грунту підвищується до 500°С. Мені дехто зі спеціалістів говорить, що спалювання – це ледь не благо, бо знищуються бур’яни і шкідники. В такому випадку я запитую: а що, вогонь обминає корисних комах? Спалювання пожнивних решток призводить до вигорання органічної речовини у верхньому шарі грунту, знищення грунтової біоти, корисних комах. До речі, виграють ті господарства, які використовують рослинні рештки на полях, збагачуючи грунт на органічну речовину, і використовують їх як мульчу, що запобігає перегріванню грунту й зменшує випаровування вологи. А все це сприяє збереженню родючості грунту. Ще страшніше, коли спалюється суха трава на сінокосах, пасовищах – тут знищуються молоді паростки трав’яної рослини, навіть коренева система. На заповідних територіях знищуються весняні первоцвіти, рослини, що занесені в Червону книгу, гине молодняк тварин, гніздів’я птахів. Спалювання очерету та іншої рослинності на болотах призводить до знищення місць гніздування перелітних та інших птахів. У лісосмугах вигорає листяна підстилка, що призводить до випаровування вологи, вогнем знищуються кущові насадження, підгорають стовбури і нижня крона дерев, що часто призводить до їх засихання. Слід додати, негативом для збереження родючості грунту є відсутність науково обгрунтованих сівозмін, захоплення так званими пріоритетними культурами – кукурудзою, соняшником, соєю, що призводить до зниження родючості, виникнення вітрової ерозії, завдає шкоду навколишньому середовищу. Якщо ми не одумаємося й не прислухаємося до вищенаведеного, і надалі знищуватимемо агробіоценози, нас чекає надто невтішна перспектива.
«Для чого палити, коли можна використати те, що в нас під ногами, з користю для ґрунту і культур?»
Із думкою Миколи Опари погоджується і голова Асоціації фермерів і приватних землевласників «Відродження Полтавщини» Василь Бурлака. Він разом зі своєю дружиною Галиною, сином Володимиром та внуком Валерієм фермерують на землях Пальчиківської сільської ради, неподалік Полтави, та Демидівської, що в Решетилівському районі. Впродовж багатьох років фермерська родина займається вирощуванням овочевих, ягідних, баштанних, зернових та технічних культур.
– Чомусь ніхто не замислюється, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові й господарські будівлі, сади. Траплялися навіть такі випадки, коли внаслідок пожеж було знищено весь сусідський врожай пайовика. Та й скажіть, будь ласка, в якому вузі вчать палити стерню, забруднюючи довкілля та знищуючи флору і фауну? – обурюється Василь Михайлович. – Сьогодні на ринку представлено масу препаратів, які сприяють розкладанню рослинних решток. Минулого року ми, наприклад, після збирання зернових культур, у кінці липня, вносили деструктор стерні Екостерн® компанії «БТУ-Центр», то вже в серпні побачили позитивний результат. Крім того, що препарат сприяє ефективному й прискореному розкладанню рослинних решток, він ще й виконує роль органічного добрива – допомагає переробляти стерню в необхідні для рослин поживні речовини. Тож для чого палити, коли можна використати те, що в нас під ногами, з користю для ґрунту і культур?!
Чому потрібно працювати з рослинними рештками та як робити це правильно? Як досягти максимального ефекту при обробці поля з рослинними рештками? З цими запитаннями ми звернулися до фахівців компанії «БТУ-Центр» і ось що почули.
Прибрати стерню з поля – цього замало! У ґрунті та на рослинних рештках накопичуються збудники хвороб, які несуть загрозу для наступної культури. Тому вкрай важливо на етапі роботи зі стернею знищити джерело інфекції та поповнити ґрунт мікробами-антагоністами, які пригнічують збудників хвороб.
До того ж, через недотримання сівозмін знижується різноманітність видів ґрунтових мікроорганізмів, відбувається порушення хімічного і біологічного балансу ґрунтів. Як наслідок, родючість ґрунту знижується. Саме тому потрібно заселяти ґрунт корисними мікроорганізмами, нейтралізувати фітотоксини і покращувати біологічну активність ґрунту. Все це в комплексі сприяє процесам утворення гумусу.
Що впливає на розкладання решток?
На процеси розкладання післяжнивних залишків істотно впливають такі фактори: абіотичні – температура, вологість, кислотність (pH) та аерація ґрунту; біотичні – співвідношення еколого-трофічних груп мікроорганізмів у грунті; антропогенні – способи заробляння рослинних решток, внесення деструкторів чи інших речовин.
За посушливих кліматичних умов впливати на процеси розкладання пожнивних решток можна такими способами:
Спосіб 1 – заробки пожнивних решток у грунт
В умовах нестабільного зволоження кращим варіантом, за даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН, є оранка (ступінь деструкції складає 26,9%). При цьому післяжнивні рештки розподіляються в різних шарах ґрунту та потрапляють у більш вологі нижні шари, де їх розкладання проходить інтенсивніше. Дещо нижчий ступінь деструкції спостерігається за глибокого безполицевого обробітку – 24,6%, найнижчий за мілкого безполицевого обробітку – 21,0%.
Спосіб 2 – використання деструктору Екостерн®
За даними науковців Інституту зрошуваного землеробства НААН, інтенсивність деструкції соломи пшениці озимої зростає за використання Екостерн® у 2,5–2,3 рази до контролю, залежно від способу обробітку ґрунту.
Використання деструктору Екостерн® позитивно впливає і на мікробіологічний стан ґрунту. Так, за даними науковців Інституту рису НААН та УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, застосування біодеструктору Екостерн® знижує на 10–40% кількість патогенних мікроорганізмів, які підвищують інфекційне навантаження в ґрунті. Завдяки використанню деструктору підвищується кількість сапротрофних ґрунтових грибів із родів Penicillium і Trichoderma, які сприяють оздоровленню ґрунту та покращують його агрофізичні показники. Тому використання біодеструктору Екостерн® є дуже актуальним в умовах недостатнього зволоження.
Як проводити обробку з максимальним ефектом?
Для досягнення найбільшої ефективності деструкції пожнивних решток завдяки використанню біодеструктору Екостерн® потрібно:
• Провести ретельне подрібнення рослинних решток – чим меншими будуть рештки рослинного матеріалу, тим повноцінніше пройде деструкція;
• Рівномірно розподілити рослинні рештки на поверхні поля;
• Внести на незароблені рослинні рештки біодеструктор Екостерн® із розрахунку 1,5 – 2 л/га, залежно від виду пожнивних решток;
• Для кращого розкладання рослинних решток до робочого розчину препарату додати 10–30 кг/га аміачної селітри або КАС, залежно від кількості та виду решток;
• Провести заробляння рослинних решток у день внесення біодеструктору Екостерн® шляхом оранки (сприяє кращій деструкції), глибокого або мілкого безполицевого обробітку ґрунту.
Посів озимих культур (пшениця озима, ріпак озимий та ін.) можна проводити відразу після внесення деструктору, оскільки мікроорганізми, які входять до складу препарату, не чинять негативного впливу на насіння.
Деструктор має бути обов’язковим елементом технології
Біодеструктор Екостерн® – це засіб раціонального, керованого розкладання рослинних решток. Він забезпечує біоконтроль ґрунтових патогенів, зниження рівня токсичності ґрунту, збільшення доступності поживних елементів, покращення структури ґрунту та збільшення врожайності сільськогосподарських культур.
Підготувала Марина БАБИЧ.
